То українська земля, що палає та стогне,
Батьків наших тіло, а ми - її кров.
Плече побратима міцніше за сталь,
На ньому шеврон батальйону Азов.
Де кожен за всіх, не в своїй хаті скраю,
Війна - це не пекло, а доля людська.
Де біль та руїна - дорога до раю,
Вона небезпечна і дуже вузька.
Хейл, Україно моя,
Моя рідна земля!
Хейл, Україно, ти серце
Одвічної Європи.
Ти - ненька прадавніх
Героїв і помсти, і волі
Сталевої бунт та безжальний тріумф.
Ніч не буває довшою дня,
Зоряне сяйво - то очі батьків.
Теплої крові нап'ється моя
Єдина, як мати старенька,
Що сину бажає життя на війні,
Чекає, надіється, по жилах тече
І мокра від крові, як уві сні,
Із сонцем засяє і підставить плече.
Хейл, Україно моя,
Моя рідна земля!
Хейл, Україно, ти серце
Одвічної Європи.
Ти - ненька прадавніх
Героїв і помсти, і волі
Сталевої бунт та безжальний тріумф.
[IH8P]™ - одноосібний NSBM-проект з Донецька.
Сторінки проекту:
https://vk.com/i_h8_p
/ @ih8p904
З альбому "Немое небо" (2015)